Школо, моя радість, невпізнанною зробили тебе роки… та все ж ти така рідна, світла,дорога. Бо ти – колиска, ти – гавань, ти – рідний дім великої дружної сім’ї.
Повернімося у той далекий 1953 рік. На тому місці, де 14 жовтня 1943 року фашистами була спалена школа-красуня, з’являється звичайнісінький будівельний вагончик.
Майже два роки кипіла робота., в якій брали участь і жителі нашого села. Працювали на совість, бо поставили за мету: 1вересня 1955 року школа повинна прийняти своїх вихованців.
Особливо напруженими були останні дні серпня: вчителі, учні, батьки впорядковували територію. Біля школи розбили парк і висадили молоденькі деревця тополь.. І ось 29 серпня 1955 року будівництво Кам’янської середньої школи було завершено, що підтверджено рішенням виконкому Василівської районної ради депутатів трудящих від 30 серпня 1955 року за № 221.
Будував школу директор Георгій Павлович Кравцов, який у 1954 році побудував буквально копію нашої у селі Балки. І сьогодні випускники нашої школи, вчителі, яким довелося працювати разом з ним, згадують його як ділового, мудрого керівника.
У народі кажуть: який господар, такий дім. Нам поталанило. Школою завжди керували і керують мудрі, далекоглядні наставники на життєвій ниві, невтомні, самовіддані, перейняті найгуманнішими ідеалами людства.
Вчителем вчителів називають Дмитра Мартовича Підоріна. Більше 50 років віддав він професії вчителя, з них 26 років очолював колектив Кам’янської середньої школи. Скільки випускників з його легкої руки стало вчителями, справжніми майстрами дитячих душ!
Багато молодих вчителів прикипіли серцем до школи, стали майстрами своєї справи, бо не було методиста досвідченішого, ніж він. У нього вчились бути закоханими у свою професію та високому дару душі віддавати своє серце іншим. Він був гордістю школи і села.
. Школа мала в будь-який період своє обличчя, знала, чим займатися. Що асоціюється з Кам’янською середньою школою? Передусім, це трудове виховання підростаючого покоління. Досвід по вирощуванню кукурудзи виробничими бригадами нашої школи був відомий далеко за межами Запорізької області.
Завдяки таланту вчителів фізичної культури Бережного Володимира Івановича і Никоненко Світлани Степанівни наша команда неодноразово була чемпіоном Радянського Союзу на Всесоюзних змаганнях «Старти надій».
Танцювальний колектив школи був одним з найкращих у Василівському районі. У 1978 році став Лауреатом художньої самодіяльності серед танцювальних колективів Запорізької області.
А ще в теплицях школи вирощувалися огірки, редиска, цибуля – і все це доповнювало асортимент страв у шкільній їдальні.
Уявіть собі, що при школі працювала кролеферма! Вирощені кролики продавалися односельчанам.
| 